Ромашка, м’ята та меліса — чим відрізняються і яку траву обрати
Три трави стоять на кухні майже в кожному домі, і половина людей бере їх навмання. Заварили що попалося, вийшло ароматно, і добре.
А трави різні, і напій з них виходить різний. Ромашка м’яка та квіткова, м’ята холодна та різка, меліса лимонна та тиха. Переплутати їх нескладно, особливо м’яту з мелісою, які й зовні схожі.
Чим відрізняються ромашка, м’ята та меліса
Різниця починається з того, що це рослини з різних родин. Ромашка родичка соняшника та полину, а м’ята з мелісою родичі глухокропивових, звідси їхня схожість між собою та несхожість на ромашку.
Ромашка та її квітковий смак
Для чаю беруть ромашку аптечну, ту саму з білими пелюстками та опуклою жовтою серединкою. Відрізняють її від польової за серединкою, в аптечної вона опукла та порожниста всередині.
Сушені суцвіття пахнуть травою з яблучною ноткою. При заварюванні запах стає щільнішим, а смак залишається м’яким, трохи солодкуватим, з легкою гірчинкою наприкінці.
Ромашка не перебиває. У суміші вона йде основою, на якій тримаються інші трави, і тому її кладуть більше за інше.
М’ята та її холодок
М’яту впізнають за запахом з першої секунди. Різкий, свіжий, охолоджувальний, ні з чим не переплутати.
Відповідає за нього ментол у листі, і з ним же пов’язаний фокус, через який м’яту й люблять. Напій холоднішим не стає, а в роті відчувається прохолода, тому що ментол діє прямо на ті точки, які відповідають за відчуття холоду.
М’ята перцева найментоловіша. М’ята колосиста, вона ж кучерява, м’якша та солодша, холодить помітно слабше за перцеву, і дітям частіше дають її.
Тихою м’ята не буває ніколи. Пара листочків змінює смак усієї чашки, тому в суміші її кладуть в останню чергу і потроху.
Меліса та її лимонна нота
Мелісу називають лимонною м’ятою, і назва збиває з пантелику. Меліса не сорт м’яти, а самостійна рослина з тієї ж родини.
Пахне вона лимонною цедрою, м’яко і без холоду. Настій виходить ніжним, з легкою цитрусовою кислинкою, і п’ється легше за м’ятний.
Відрізняють мелісу від м’яти за секунду. Розтріть листок між пальцями. М’ята дасть холодний ментоловий запах, меліса — лимонний.
Чим три трави відрізняються між собою.
- Ромашка. Квіткова та м’яка, зі солодкуватим смаком та трав’яною гірчинкою наприкінці. Не перебиває решту та придатна як основа для суміші.
- М’ята перцева. Холодна та різка, з ментолом на першому місці. Помітна у будь-якій суміші та у будь-якій кількості, тому кладуть її по троху.
- М’ята колосиста. Та ж м’ята, але м’якша та солодша, холодить помітно слабше за перцеву. Підходить тим, кому перцева здається занадто жорсткою.
- Меліса. Лимонна та тиха, без ментолу зовсім. Ближче за всіх до цедри за запахом, а у смаку дає легку кислинку.
- Різниця між м’ятою та мелісою. Ментол проти лимона. Однаково заварені, вони дають два абсолютно різних напої.
- Різниця між ромашкою та мелісою. Обидві м’які, і плутають їх рідко. Ромашка тягне в квітковий бік, меліса — в цитрусовий.
Як заварювати ромашку, м’яту та мелісу
Трави псує окріп і тривале стояти. Крутий окріп вибиває з листка те, заради чого траву і заварюють, а тривале настоювання витягує гіркоту.
Три трави заварюють за однією схемою. Вода не кипляча, а трохи остигла, посуд накритий кришкою, час короткий.
Вода, час і кількість
Ромашці потрібна вода близько дев’яноста градусів, тобто така, що закипіла і простояла хвилину. Беруть столову ложку сухих суцвіть на склянку, накривають і тримають п’ять-сім хвилин. Довше тримати не треба, гіркота посилюється.
М’яту заварюють так само, близько дев’яноста градусів. Чайної ложки сушеної або п’яти-семи свіжих листочків на склянку достатньо, час п’ять хвилин. Перетримана м’ята гірчить сильніше за інші трави.
Меліса вередливіша за обох. Їй потрібна вода прохолодніша, близько вісімдесяти градусів, і час коротший, три-п’ять хвилин. Від окропу та тривалого стояння лимонний запах іде першим, а залишається звичайний трав’яний.
Посуд накривають завжди. Запах іде з парою, і відкрита чашка через п’ять хвилин пахне вдвічі слабше за закриту.
Свіже та сушене листя
Свіжа зелень дає легкий зелений аромат, сушена — щільніший та насиченіший. Свіжого листя беруть удвічі-утричі більше за сушене за об’ємом, тому що в ньому вода.
Свіже листя перед заварюванням розминають у долоні або злегка приплескують. Листок тріскається, і запах виходить назовні, а не залишається всередині.
Сушену сировину дивляться перед покупкою і перед заварюванням. Хороша сушена трава пахне собою, а не сирістю і не пилом. Ромашка має бути суцвіттями, а не трухлявиною на дні пакета.
Запишіться на безкоштовну екскурсію!
Вибір будинку престарілих для вашої близької людини - відповідальне завдання. Подивіться своїми очима на умови в наших пансіонатах, познайомтеся з персоналом.
Що псує трав’яний чай.
- Крутий окріп. Вибиває з листка леткі речовини, від яких і залежить запах. Дайте чайнику постояти хвилину після закипання.
- Тривале настоювання. П’ятнадцять хвилин замість п’яти дають не міцніше, а гіркіше. Особливо помітно на м’яті та ромашці.
- Відкрита чашка. Аромат улітає з парою. Кришка або блюдце зверху змінюють напій сильніше, ніж зайва щіпка трави.
- Повторне заварювання. Другий раз траву не заливають, віддавати їй уже нічого, виходить каламутна вода з гірчинкою.
- Стара сировина. Трава дворічної давності пахне сіном. Сушені трави тримають рік, далі викидають без жалю.
- Металеве ситечко надовго. Залишене в чашці ситечко з травою продовжує віддавати гіркоту весь час, поки людина п’є.
Трав’яний чай для літньої людини
У літніх людей трав’яний чай не мода, а звичка завдовжки в пів життя. Своя ромашка з дачі, липа в полотняному мішечку, меліса з підвіконня.
Звичка хороша, і відмовляти від неї нема навіщо. Змінюються з віком дві речі.
Перший у ліках. Після сімдесяти людина приймає по кількох препаратів постійно, і трави в це поєднання вписуються не завжди. Літр м’ятного чаю на день при таблетках від тиску це вже не чай, а навантаження.
Другий у самому заварюванні. Тремтячі руки та окріп поєднуються погано, а чайник у кімнаті у людини забудькуватої й зовсім ні до чого.
Чому в пансіонаті не дають заварювати трави самим
Родичам, які підбирають пансіонат для літньої людини, треба знати заздалегідь. Самостійно заварювати трави в кімнаті там не дозволяють майже ніде.
Причина не в тому, що людина нашкодить собі. Причина в сусідях по столу. Літні люди пригощають одне одного з доброти душевної, і заварений на двох чай іде на чотирьох. А тією ж мелісою сусідці, у якої низький тиск, пригощатися не варто було, і про свої таблетки вона в цей момент не згадає.
Без трав’яного чаю в пансіонаті ніхто не сидить. Персонал заварює протягом дня легке та нешкідливе, липовий цвіт або шипшину, те, що підходить усім без розбору.
Своєї ромашки зі свого мішечка людина там не отримає, і для любителя трав’яного чаю втрата відчутна.
Вітамінні та кисневі коктейлі замість свого чаю
Заміна домашній чашці є, і вона краща. У частині пансіонатів працює фітобар, де роблять вітамінні та кисневі коктейлі, як у санаторії.
Готують їх на відварі трав, шипшини, ромашки, м’яти. В основу додають піноутворювач і пропускають кисень, виходить густа піна, яку їдять ложкою. П’ють коктейлі курсом, по склянці на день десять-п’ятнадцять днів.
Про що спитати в пансіонаті любителю трав’яного чаю.
- Чим напувають протягом дня. Липовий цвіт та шипшину дають майже всюди, а ромашка з м’ятою зустрічаються не в кожному пансіонаті.
- Чи є фітобар і коктейлі. Вітамінні та кисневі коктейлі на травах замінюють людині домашню чашку і дають більше користі.
- Чи враховують ліки. Склад коктейлю підбирають з оглядкою на те, що людина приймає, і відрізняється коктейль від самодіяльності в кімнаті насамперед цим.
- Чи дозволять привезти своє. Сушена трава в мішечку дорога людині як пам’ять про дім, і в частині місць її приймають на спільну кухню.
- Як часто дають курс. Коктейлі йдуть курсами по два тижні, а не щодня цілий рік.
Для літньої людини коктейль зручний удвічі. Трави вона отримує, але у складі, який підібрав не вона сама, а отже без несподіванок із таблетками. І звичка сидіти з чашкою чогось трав’яного та ароматного нікуди не дівається.
Питати при виборі є сенс не лише про харчування та догляд. Пансіонат для літніх людей із затишною атмосферою та турботою у Вишгороді підійде любителю трав’яного чаю більше, якщо там окрім загального чаю роблять вітамінні коктейлі та стежать, щоб склад підходив конкретній людині.
Рідним заодно простіше з гостинцями. Замість пакета з травою з дому везуть фрукти та печиво до чаю, а трав’яну частину людина отримує на місці та у придатному їй вигляді.
Питання дрібне на вигляд, а з дрібниць і складається те, наскільки спокійно людина приживеться на новому місці.
Поєднання трав і кому трав’яний чай не підходить
Три трави поєднуються між собою добре, але не порівну. Рівні частини дають м’ятний чай, тому що м’ята перебиває обидві інші.
Вдалі суміші та пропорції
Основою беруть ромашку. Вона м’яка і тримає суміш, не вилізаючи вперед.
Для вечірнього напою підходить дві частини ромашки, одна частина меліси та зовсім трохи м’яти, буквально листок-два. Виходить м’який квітковий смак з лимонною ноткою та легким холодком наприкінці.
Для літа беруть мелісу з м’ятою порівну, заварюють, остуджують і додають лід із скипкою лимона. Ромашка в холодному вигляді програє, її квітковий смак при остиганні стає пласким.
М’ята з ромашкою без меліси дають найзвичніший збір, той, що продають у пакетиках. Пропорція три до одного на користь ромашки.
Пробують нову суміш на одному кухлі, а не на банці. Пропорція підбирається за два-три рази, і помилитися в одному кухлі дешевше, ніж зіпсувати запас.
Кому трав’яний чай не підходить
Натуральне не означає нешкідливе. Трави діють, і тому в них є ті, кому вони не підходять.
Кому з трав’яним чаєм треба обережніше.
- Алергікам на амброзію та полин. Ромашка їм родичка, і на ромашковий чай у них теж іде реакція.
- Вагітним та годувальницям. М’ята та меліса у великих кількостях їм не рекомендуються, а разова чашка питань не викликає. Точніше скаже лікар.
- Тим, хто п’є ліки постійно. Трави поєднуються не з усім. З засобами, що розріджують кров, заспокійливими та ліками від тиску поєднання обговорюють з лікарем.
- Маленьким дітям. До трьох років трав’яні чаї дають тільки за призначенням, а не за компанію з дорослими.
- При печії та рефлюксі. М’ята розслабляє м’язове кільце між стравоходом і шлунком, і кислота піднімається вище. М’ятний чай робить гірше.
- При низькому тиску. Меліса та м’ята злегка знижують його додатково, і людині з низьким тиском від літра такого чаю стає мляво.
Багато означає і кількість. Чашка на день і три літри на день розходяться сильно. Трав’яний чай залишається чаєм, а не лікуванням, і замінювати ним призначене лікарем не можна.