Ревматична поліміалгія у літніх людей — коли кожен рух дається важко
Уявіть: людина лягає спати здоровою, а вранці прокидається і не може встати. Плечі, шия, стегна — все болить так, що навіть піднятися з ліжка неможливо. Руки не піднімаються, ноги не слухаються. Це не перебільшення — приблизно так починається ревматична поліміалгія.
З цим захворюванням стикаються люди після 50-60 років. І для багатьох сімей це стає несподіванкою: вчора бабуся сама все робила, а сьогодні їй потрібна допомога навіть щоб одягнутися.
Розберемося, що це за хвороба і як допомогти близькій людині впоратися з нею.
Що відбувається з організмом
У м’язах і суглобах починається запалення. Чому — до кінця не ясно. Організм немов атакує сам себе. У результаті м’язи набрякають, стають болючими і скутими.
Хворіють частіше жінки, зазвичай після 65 років. Хвороба може початися різко — за кілька днів, а може підкрадатися поступово. Догляд за літніми людьми з ревматичною поліміалгією у Вишгороді вимагає розуміння цих особливостей і готовності допомагати в найважчі моменти.
Як це виглядає в житті
Ранок — найважчий час. Людина відкриває очі, намагається встати — і розуміє, що не може поворухнутися. М’язи немов дерев’яні. Біль тупий, глибокий, охоплює плечі, шию, іноді стегна. Причому з обох боків відразу.
Щоб хоч якось рухатися, потрібен час — мінімум година, а то й більше. Доводиться буквально «розходитися». До обіду стає легше, до вечора біль відступає. А наступного ранку все повторюється.
Звичні справи перетворюються на проблему. Підняти руки, щоб зачесатися або зняти щось із полиці — боляче. Одягнутися самостійно — складно. Встати зі стільця або з унітаза — доводиться хапатися за щось руками і підтягуватися.
Сили кудись зникають. Навіть якщо біль трохи відпустив, людина почувається розбитою. Немає енергії ні на що. Іноді піднімається невелика температура, зникає апетит.
Чи небезпечно це
Сама по собі хвороба не смертельна. Але жити з нею важко. А головне — є ризик ускладнення, коли запалення переходить на судини голови. Якщо це станеться і вчасно не помітити — можна втратити зір. Тому лікуватися потрібно обов’язково.
Ще одна біда — людина через біль перестає рухатися. А чим менше руху, тим слабшими стають м’язи. З’являється страх упасти. І дійсно, ризик падінь і переломів зростає.
Як лікують
Зазвичай призначають гормональні таблетки. Звучить страшно, але працює добре. Вже через день-два після першого прийому людині стає помітно легше. Це не диво — просто ліки прибирають запалення.
Приймати їх доведеться довго — рік-два, іноді довше. Дозу поступово зменшують. Кидати різко не можна — хвороба може повернутися ще сильніше.
Лікар буде регулярно перевіряти стан: як людина почувається, чи не піднявся цукор у крові, чи не почалася крихкість кісток від гормонів. Це важливо, тому що у літніх людей часто вже є інші хвороби та інші таблетки. Все потрібно враховувати.
Допомога у звичайних справах
У гострий період людині справді потрібна допомога. Не через капризи, а тому що фізично важко.
Вранці найважче. Добре, якщо хтось може допомогти встати, дійти до ванної. Деякі лікарі радять випити таблетку ще в ліжку, запити водою зі склянки на тумбочці — і полежати хвилин 20-30. Тоді вставати буде легше.
З гігієною теж потрібна підтримка. Руки не піднімаються — важко вмитися, зачесатися. У душі можна посковзнутися, тому що рухи непевні. Краще поставити стільчик, закріпити поручні.
Одягнутися самому складно. Ґудзики не застібаються, шкарпетки не надягаються. Можна перейти на одяг простіший — на блискавках, на гумках, без дрібних застібок.
За столом у важких випадках навіть чашку або ложку важко тримати. Допомагає легкий посуд із товстими ручками.
Вдома важливо прибрати все, через що можна спіткнутися: килимки, дроти, зайві тумбочки. Зробити хороше освітлення. Поставити поручні в туалеті та ванній.
Запишіться на безкоштовну екскурсію!
Вибір будинку престарілих для вашої близької людини - відповідальне завдання. Подивіться своїми очима на умови в наших пансіонатах, познайомтеся з персоналом.
Рух — обов’язково, але обережно
Звучить дивно: людині боляче рухатися, а їй кажуть — рухайся. Але це справді важливо. Якщо зовсім не рухатися, м’язи ослабнуть остаточно. А потім, коли біль мине, повернути силу буде ще складніше.
Інша справа, що рухи мають бути правильними. Жодних різких махів, ривків, важких предметів. Все м’яко і плавно. У приватному будинку для літніх людей у Вишгороді такі заняття проводять під контролем фахівців, які знають, як працювати з людьми при цьому захворюванні.
Що допомагає:
- Прості рухи руками і ногами — підняти, опустити, вбік, покрутити. Як розминка, тільки повільніше.
- Потягування — але обережно, без фанатизму.
- Ходьба — найкраще. На свіжому повітрі, не поспішаючи. Навіть якщо це всього 10 хвилин.
- Вода — якщо є можливість походити в басейн, це взагалі ідеально. У воді рухи даються легше, навантаження на суглоби менше.
Головне — робити потроху, але щодня. П’ять хвилин краще, ніж нічого.
Чого уникати: різких рухів, підняття важких речей (сумок, каструль, онуків), тривалого сидіння або стояння в одній позі, холоду.
Їжа — теж лікування
При запаленні деякі продукти допомагають, інші — заважають.
Що корисно:
- Жирна риба — оселедець, скумбрія, лосось. У них є речовини, які гасять запалення.
- Молочне — сир, кефір, твердий сир. Потрібно для кісток, тому що гормони вимивають кальцій.
- М’ясо та птиця — нежирні. Білок потрібен м’язам.
- Овочі та фрукти — чим різнобарвніше, тим краще. Ягоди, цитрусові, перець, помидори, зелень.
- Каші — вівсянка, гречка. Дають сили і не навантажують.
Чого менше:
- Сіль — затримує воду, посилює набряки.
- Солодке — на гормонах може підскочити цукор.
- Смажене, жирне — посилює запалення.
- Алкоголь — погано поєднується з ліками.
Їсти краще потроху, але часто — 4-5 разів на день. Так легше і для шлунка, і для самопочуття.
Моральна підтримка — вона потрібна не менше за таблетки
Коли людина різко втрачає самостійність, це удар по психіці. Ще вчора все сама робила, а сьогодні навіть штани натягнути не може. З’являється відчуття безпорадності, сорому, страху.
Що важливо:
- Не робити все за людину. Якщо вона може сама — нехай робить. Повільно, важко, але сама. Це зберігає почуття гідності.
- Не квапити. Коли людина повільно одягається або довго їсть, а навколо всі поспішають — це додає стресу.
- Слухати. Дати виговоритися, якщо хоче. Іноді просто важливо, щоб хтось вислухав.
- Не ізолювати від життя. Хвороба — це не повод сидіти в чотирьох стінах. Якщо людина може — нехай гуляє, зустрічається з друзями, займається улюбленою справою.
Де доглядати — вдома чи в пансіонаті
Тут немає правильної відповіді для всіх. Зависить від сім’ї, від стану людини, від можливостей.
Вдома добре, якщо є кому допомагати. Якщо родичі можуть організувати догляд, регулярно возити до лікаря, стежити за таблетками, готувати потрібну їжу, допомагати з гігієною. Можна найняти доглядальницю або медсестру, яка буде приходити.
Пансіонат — варіант, коли потрібна постійна допомога, а вдома її організувати не виходить.
Що там зазвичай є:
- Медпрацівники поруч — стежать за здоров’ям, дають таблетки вчасно, помічають погіршення. Приватний будинок для літніх людей з медичним доглядом у Вишгороді забезпечує саме такий комплексний підхід.
- Допомога в побуті — з підйомом, гігієною, одяганням, їжею. Допомагають делікатно, не принижуючи.
- Фізкультура — фахівці проводять заняття, підбирають вправи.
- Нормальна їжа — готують з урахуванням хвороб і обмежень.
- Спілкування — людина не одна, навколо інші люди, є з ким поговорити, разом посидіти.
- Безпека — немає порогів, скрізь поручні, персонал поруч якщо щось трапиться.
Це назавжди чи мине
При правильному лікуванні прогноз хороший. Більшість людей на таблетках почуваються нормально, рухаються, живуть звичайним життям.
Лікування довге — зазвичай рік-два. У половини після відміни ліків хвороба більше не повертається. У іншої половини бувають загострення, але їх знову можна погасити таблетками.
Коротко про головне
- Ревматична поліміалгія — захворювання людей похилого віку, при якому сильно болять і погано рухаються м’язи. Особливо важко вранці.
- Лікується добре, але довго — потрібні гормональні таблетки на рік-два.
- Людині потрібна допомога в побуті, особливо в гострий період. Але важливо не робити за неї все — нехай щось робить сама, це важливо для самоповаги.
- Рух необхідний, але м’який і обережний. Їжа — з упором на рибу, молочне, овочі, менше солі та солодкого.
- Моральна підтримка потрібна не менше, ніж фізична допомога.
- Доглядати можна вдома або в пансіонаті — залежить від можливостей сім’ї.