Кардіореабілітація після інфаркту

Сердечно – судинні захворювання є основною причиною смертності в Україні. Значна кількість є результатом так званого гострі коронарні синдроми (ОКС), до яких відноситься відомий інфаркт. Інфаркт міокарда – одна з клінічних форм хронічної прогресуючої ішемічної хвороби серця (ІХС) – стану, при якому серцевий м’яз недостатньо забезпечується насиченою киснем кров’ю.

Звідки береться ішемічна хвороба серця?

Механізм, що призводить до інфаркту міокарда, полягає в закупорці кровотоку в коронарних артеріях (судинах, що забезпечують серце киснем). Найчастіше це відбувається через утворення атеросклеротичної бляшки, яка поступово звужує просвіт кровоносної судини. Внаслідок ішемії частини серця виникає некроз, який може тією чи іншою мірою порушувати роботу цього органу. Це пряме показання до негайної госпіталізації та фармакологічного лікування

Будинок для людей похилого віку «Затишок» Вишгород

Контрольована ІХС не завжди призводить до серцевого нападу. Його хронічна форма характеризується зниженням фізичної працездатності та наявністю коронарного болю – давить, розширюючого, пекучого загрудинного болю. Він з’являється під час фізичних вправ, стресу чи перепадів температури та зникає при відпочинку. У разі запущеної ішемічної хвороби серця може знадобитися кардіохірургічне втручання – аортокоронарне шунтування, тобто. так зване обхід. В інших ситуаціях може знадобитися імплантація кардіостимулятора та лікування, спрямоване на серцеву постінфарктну недостатність.

як при хронічному, так і при гострому коронарному синдромі необхідно проводити комплексну кардіореабілітацію.

Комплексна кардіореабілітація

Комплексна кардіореабілітація – це цілісний процес, мета якого – надати пацієнту найкращі фізичні, психічні та соціальні умови, що дозволяють йому повернутися до життя максимально високої якості. Його слід розпочати якомога раніше і не слід обмежувати термінами. Захворюваннями, що найчастіше піддаються КРК, є серцева недостатність та ішемічна хвороба серця

Найважливіші елементи КРК включають оптимізацію фармакотерапії, психотерапії, фізичної підготовки, контроль факторів ризику серцево-судинних захворювань та навчання пацієнтів та їх сімей. За виконання вищезазначених завдань відповідають кардіолог, психолог, медсестра, дієтолог та фізіотерапевт.

Фактори ризику серцево-судинних захворювань?

Фактори, що привертають до виникнення ІХС, поділяються на дві групи: модифіковані та немодифіковані. До першого з них відносяться нікотинова залежність, артеріальна гіпертензія (від 140/90 мм рт.ст.), цукровий діабет, ліпідні порушення, ожиріння (ІМТой 30, коло живота від 88 см у жінок та від 102 см у чоловіків), низька фізична активність (від 150 хвилин), помірних фізичних навантажень на тиждень), атеросклеротична дієта (велике вживання м’яса, насичених жирів, солі, солодощів, оброблених продуктів). До другої групи входять: вік (чоловіки від 45 років, жінки від 55 років), сімейні навантаження, стать (чоловіки більш уразливі).

Завдання команди фахівців, які беруть участь у реабілітаційному процесі – виявити фактори ризику, що є у конкретного пацієнта, та здійснити дії, спрямовані на контроль цих факторів.

Роль фізіотерапевта у процесі постінфарктної реабілітації

Після фармакологічного контролю ішемії міокарда та механічного розблокування коронарної артерії (коронарної ангіопластики), коли стан хворого стабілізується, до роботи приєднується фізіотерапевт.

Реабілітація після інфаркту, хвороби серця

Ранню госпітальну кардіореабілітацію слід розпочинати у так званому нульовий день після інфаркту міокарда. Фізіотерапевт, перевіряючи ЕКГ пацієнта, артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень, проводить вправи з пацієнтом у лежачому та напівсидячому положенні. Вправи, що проводяться в цей період, включають: дихання, активні динамічні вправи від дрібних груп м’язів до більших, ізометричні напруги дрібних груп м’язів, вправи на розслаблення та пасивну вертикалізацію в положення сидячи. Загальний час вправи 5 – 10 хвилин. У наступні дні час вправ продовжується, і програма вдосконалення включає вправи на координацію, вправи на баланс, сидячи вправи, вправи з вертикального позиціонування, а потім вправи стоячи. Пацієнт, який досяг самостійності у виконанні повсякденної життєдіяльності (АДЛ) і здатний самостійно піднятися сходами на перший поверх, може бути виписаний додому або спрямований на подальший другий етап реабілітації.

Відновлення після госпіталізації Вишгород

Рання постгоспітальна реабілітація

II етап реабілітації, тобто. так званий Рання постшпитальна реабілітація може відбуватися у стаціонарних, амбулаторних умовах або у формі телереабілітації. У разі стаціонарної реабілітації пацієнта поміщають до лікарні, де під наглядом команди фахівців він проходить програму КРК, яка триває від 2 до 4 тижнів. Пацієнти в кращому загальному стані та з меншим ризиком ускладнень переходять на амбулаторну реабілітацію, в ході якої 2 – 3 рази на тиждень вони приходять до реабілітаційного центру для індивідуально програмованих тренувань на витривалість, дихання та опір, а також візитів до кардіолога, психолог та дієтолог. У свою чергу, дана форма телереабілітації призначена для пацієнтів з найменшим ризиком ускладнень та проводиться в домашніх умовах з використанням палиць для скандинавської ходьби, апарату для вимірювання ЕКГ, артеріального тиску та ваг. Пацієнт спочатку проходить кваліфікацію з КРК, а потім п’ятиденне навчання використанню обладнання та техніці ходьби. У ході програми з пацієнтом щодня контактують спеціалізована медсестра та фізіотерапевт.

Що далі після серцевого нападу?

Ішемічна хвороба серця потребує довічного фармакологічного лікування та зміни поточного способу життя. Істотною мірою поліпшення прогнозу захворювання є правильно дозовані фізичні навантаження, що виконуються регулярно протягом усього життя. Тому пацієнт повинен залишатися під постійним наглядом кардіолога та фізіотерапевта для регулярного контролю його здоров’я та фізичної працездатності та адаптації лікування та фізичної активності до його поточного стану. Завдяки цьому якість його життя буде вищою.